Ключові моменти Меморандуму

(в частині компетенції блоку «Фінансові ринки»)

1. Підтверджена спрямованість на посилення гнучкості обмінного курсу гривні. Це зменшуватиме залежність економіки від зовнішніх шоків та сприятиме переходу до управління грошово-кредитним ринком через регулювання відсоткових ставок. Водночас, для посилення довіри та покращення ринкових очікувань в умовах посилення курсової гнучкості Національний банк продовжуватиме поповнювати міжнародні резерви. Зокрема, у липні їх обсяг збільшився на понад 111 млн. дол. США до 10,4 млрд. дол. США, у т.ч. Національним банком було придбано на ринку 163 млн. дол. США.

2. Валютні потреби імпортерів енергоресурсів задовольнятимуться виключно на ринку. Це зменшить тиск на міжнародні резерви та посилюватиме ринкові засади курсоутворення. Обсяг адресних інтервенцій з продажу іноземної валюти для підтримки енергоімпортерів у липні становив 74,3 млн. дол. США. На сьогодні невикористаний ліміт таких адресних інтервенцій відповідно до програми EFF становить усього 21,7 млн. дол. США.

3. Визначені основні передумови подальшого послаблення тимчасових адміністративних обмежень на валютному ринку, а саме: (і) успішне проведення державою операції з реструктуризації боргу; (іі) завершення програми капіталізації банків згідно діагностики за 2014 рік; (ііі) досягнення встановлених в спеціально розробленій дорожній карті, більш жорстких, (порівняно із критеріями програми EFF) цільових показників міжнародних резервів; (іv) повне задоволення валютних потреб НАК «Нафтогаз України» на ринкових засадах. Ув’язка послаблення адміністративних обмежень із наведеними чинниками сприятиме уникненню тиску на обмінний курс в процесі валютної лібералізації.

4. Передбачено згортання монетарної підтримки квазіфіскльних видатків. Визначені при започаткуванні програми EFF обсяги можливої участі Національного банку в підтримці ліквідності ринку державних цінних паперів, які випускаються для фінансування квазіфіскальних витрат (НАК «Нафтогаз України», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб), лишилися без змін. Щодо цінних паперів, які випускаються для поповнення статутного капіталу НАК «Нафтогаз України», визначений програмою EFF ліміт операцій вже вичерпано. Стосовно цінних паперів, які випускаються для забезпечення ресурсами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ліміт операцій ще достатньо значний. Утім, Національний банк здійснюватиме відповідні операції виключно в обсягах, необхідних для забезпечення законодавчо-встановлених виплат вкладникам збанкрутілих банків. Поступове дистанціювання Національного банку від вирішення фіскальних проблем сприятиме створенню міцних засад макроекономічної стабілізації та стійкості грошової одиниці України.

Ключові моменти Меморандуму

(в частині монетарна політика та макроекономіка)

1. Наші головні цілі в монетарній сфері залишаються незмінними і полягають у зниженні темпів інфляції; дотриманні гнучкого обмінного курсу та поступовому відновленні міжнародних резервів (до 18,3 млрд. дол. у 2015 році та 22 млрд. дол. у 2016 році).

Поповнення міжнародних резервів у поточному році очікується насамперед за рахунок надходжень від міжнародних фінансових організацій, у тому числі двох траншів від Міжнародного валютного фонду (3,4 млрд. дол.), коштів Світового банку (1 млрд. дол. США), ЄС (0,6 млрд.) та окремих країн, а також від розміщення єврооблігацій під гарантії уряду США (1 млрд. дол. США).  

2. Щодо підготовки до скасування адміністративних заходів. Тимчасові адміністративні обмеження, запроваджені НБУ, мали позитивний вплив на стабілізацію ситуації на валютному ринку та дозволили знизити тиск на платіжний баланс. Стійкість намірів України щодо подальшого проведення економічних реформ отримала високу оцінку з боку міжнародної спільноти, фінансова підтримка у боку якої сприятиме подальшому поліпшенню платіжного балансу, відновленню фінансової стабільності, довіри вкладників банків та інвесторів. Покращення фінансової ситуації дозволить НБУ відповідно до розробленого спільно з МВФ плану поступово скасовувати існуючі обмеження.  

3. Монетарна політика буде націлена на досягнення однознакового рівня інфляції.  

У червні споживча інфляція знижувалася другий місяць поспіль: як в місячному вимірі (до 0.4% з 2.2% у травні), так і в річному (до 57.5% з 58.4%). Згідно з нашим прогнозом тренд на зниження інфляції продовжиться і вже на кінець 2016 року загальна споживча інфляція становитиме близько 12%, а базова опуститься нижче 10%. Уповільнення інфляції відбудеться внаслідок подальшого зниження впливу девальваційних ефектів, завершення основного етапу підвищення цін на послуги ЖКГ, збереження цін на світових ринках на низькому рівні, слабкої економічної активності, що перебуває на рівні, суттєво нижчому за потенційний, жорсткої монетарної та фіскальної політики

Згідно з даними опитуваннями фінансових аналітиків та населення у червні, їх очікування щодо інфляції на наступні 12 місяців знизились, але перебувають на досить високому рівні - 15-20%. Зважаючи на дані оцінки, поточний рівень облікової ставки (30%) забезпечує позитивність її реального значення у 12-18 місячному періоді.

Майбутні зміни у монетарній політиці (як її пом’якшення, так і ужорсточення) напряму залежать від поточного та прогнозного стану економіки та можливості НБУ впливати на макроекономічні тренди через зміну монетарних умов. Якщо позитивні зміни, що ми спостерігали впродовж двох останніх місяців отримають продовження Національний банк отримає можливість підтримати економічне відновлення.

Водночас поступове пом’якшення грошово-кредитної політики буде можливим за наступних умов:

формування стійкого тренду на зниження інфляції;

стабільної ситуації на валютному ринку;

відсутність реалізації негативних шоків, що матимуть суттєвий вплив на інфляційні очікування тощо.  

4. Кількісні критерії ефективності щодо грошової пропозиції (стеля на Чисті внутрішні активи та індикативний показник по Монетарній базі), встановлені програмою, залишаються незмінними. Це також означає, що НБУ продовжуватиме абсорбувати надлишкову ліквідність з метою запобігання нестабільності на грошово-кредитному та валютному ринках. 

5. Продовження підготовки переходу до інфляційного таргетування. Незважаючи на те, що у новій редакції Меморандуму перехід до інфляційного таргетування не окреслено у явному вигляді, Національний банк продовжить роботу над створенням передумов для переходу до цього монетарного режиму. Зокрема враховуючи зміни, внесені до Закону України «Про Національний банк України» буде посилена фінансова та інституційна незалежність регулятора, продовжиться удосконалення процедури прийняття рішень у сфері грошово-кредитної політики та їх комунікації суспільству; а також продовжиться робота з налаштування монетарних операцій відповідно до міжнародних стандартів, та вдосконалення системи аналізу та прогнозування на основі власних математичних моделей.  

Як тільки макрофінансові умови дозволять, буде здійснений перехід до режиму інфляційного таргетування. Національний банк має наміри забезпечити цей процес якнайшвидше.

6. Макроекономічні параметри:  

Зміна ВВП: -9% у 2015 році, +2% у 2016 році

Зміна індексу споживчих цін (рік до року): 45.8% у 2015 році, 12% у 2016, 8% у 2017 році.

Сальдо рахунку поточних операцій: -1,7% ВВП у 2015 році, -1,6% ВВП у 2016 році.